Glossary of the legal terminology (English-Ukrainian)

6. Юридична етика

7. Конституцiйне право

8. Злочини проти особи, власностi та людського житла

9. Правопорушення та заподiяння шкоди. Умиснi правопорушення. Вбивство,

10. Злочини проти моральностi та зловживання наркотиками

11. Халатнiсть та вiдповiдальнiсть

12. Укладання договорiв. Вимоги договору. Третi сторони та виконання контрактiв

13. Єдиний Комерцiйний кодекс та договори купiвлi-продажу товарiв

14. Особисте майно та застави. Інтелектуальна власнiсть

15. Заповiти. Основнi положення заповiту та важливi застереження та вказiвки.

16. Позбавлення спадщини. Вiдкликання заповiту, закiнчення термiну дii та виключення.

17. Вiдсутнiсть заповiту. Особистий представник майна. Агентське право

18. Врегулювання майнового стану. Набуття права власностi на нерухомiсть. Множинне володiння нерухомiстю

19. Іпотечнi кредити. Орендодавець та орендар

20. Процедура укладання шлюбу та його розiрвання

21. Комерцiйнi органiзацii. Закон про банкрутство

22. Служба iммiграцii та натуралiзацii США (INS)

Складнiсть перекладу термiнiв полягае у використаннi рiзних правових систем в англомовних краiнах та Украiнi. Тому iнодi важко знайти аналогiчнi юридичнi термiни в цих правових системах i деякi термiни описуються прямим перекладом з однiеi мови на iншу.

Провiднi правовi системи у названих краiнах – це англосаксонська та романо-нiмецька правовi системи. Найважливiшi вiдмiнностi в англосаксонськiй та романо-нiмецькiй системi права полягають у тому, що англосаксонська система права грунтуеться на судових прецедентах, а романо-нiмецька базуеться на нормативних правових актах. В англосаксонському правi вiдсутний розподiл на громадське i приватне на вiдмiну вiд романо-нiмецькоi правовоi системи.

Англiйське право е правовоi системою Англii та бiльшостi держав Британськоi Спiвдружностi нацiй та США. Англiйське право можна подiлити на двi нерозривно пов'язанi гiлки: загальне (або прецедентне) право та право статутiв – актiв Парламенту. Суддi, в процесi слухань, на основi принципу staredecisis («неухильно дотримуючись вирiшеного ранiше») застосовують юридичнi прецеденти до фактiв та обставин кожного конкретного судового розгляду. Ступiнь юридичноi сили судових рiшень залежить вiд становища суду в iерархii судовоi системи. Цiлком зрозумiло, що рiшення вищого за iерархiею апеляцiйного суду е обов'язковим юридичним прецедентом застосування судами нижчих iнстанцiй. Статути е кодифiкованим вiдображенням прецедентного права, оскiльки фактично е склепiння правил iз судових прецедентiв.

У англiйському правi видiляють такi основнi галузi: Конституцiйне право, Адмiнiстративне право, Сiмейне право, Делiктне право, Договiрне право (у сферi бiзнесу), Майнове право, Трасти, Трудове право, Доказове право, Кримiнальне право. Англiйське право розмежовуе такi види права: загальне право право справедливостi. А також публiчне та приватне право. Ключова рiзниця мiж публiчним та приватним правом у тому, хто запускае механiзми офiцiйного примусу: держава чи приватна особа. У сферi бiзнесу найбiльш застосовно приватне право, особливо корпоративне. Розмежування цивiльноi та кримiнальноi вiдповiдальностi е центральним для англiйського права – вiд цього залежить порядок судового захисту та термiнологiя.

Кримiнальне право е частиною громадського права. Злочинця переслiдуе не приватна особа, а держава, тому що вiд злочину страждае суспiльство в цiлому – масштаб шкiдливостi наслiдкiв використовуеться для пояснення, чому одне й те саме дiяння може спричиняти i кримiнальну, i цивiльну вiдповiдальнiсть (наприклад, п'яне водiння зi збитим пiшоходом тягне як кримiнальне переслiдування, що загрожуе усьому суспiльству, i громадянську вiдповiдальнiсть за заподiяння шкоди здоров'ю окремоi людини). Для визнання пiдсудного винним державний обвинувач повинен довести, що дii чи бездiяльнiсть мали суспiльно небезпечнi наслiдки, або що пiдсудний не виконав обов'язкiв щодо вжиття всiх необхiдних заходiв, щоб уникнути кримiнальних наслiдкiв.

Цивiльне право е елементом приватного права. Назви цивiльних справ вiдображають той факт, що примус iнiцiйований приватною особою. Позивач мае переконати суд, що правдивiсть його тверджень вiрогiднiша, нiж неймовiрна (принцип бiльшоi ймовiрностi). Громадянська вiдповiдальнiсть перестае бути покаранням, а служить компенсацiею. Тому, наприклад, стягнення боргу у цивiльному процесi не може тягнути за собою обмеження свободи боржника (тому в порiвняльно-правовому контекстi практика заборони виiзду за кордон цивiльно-правових боржникiв виглядае сумнiвною). Суперечка на розсуд сторiн може бути вирiшена у позасудовому порядку. У сферi цивiльних правовiдносин найчастiше застосовуеться право справедливостi.

Важлива вiдмiннiсть американськоi правовоi системи вiд англiйськоi полягае в наявностi писаного Основного закону, яким у краiнi е Конституцiя 17 вересня 1787, що складаеться з преамбули, семи статей i двадцяти семи поправок. Англiйське прецедентне право застосовуеться не беззастережно.

У романо-нiмецьку правову сiм'ю входять правовi системи краiн Захiдноi, Центральноi та Пiвденноi Європи, включаючи Украiну. Головною особливiстю романо-нiмецькоi правовоi системи е формування на основi рецепцii римського права. Важливою особливiстю романо-нiмецького права е його яскраво виражений кодифiкацiйний характер. Основне джерело права – закон (нормативний правовий акт). Їй притаманний точний галузевий розподiл норм права.

Історичною особливiстю романо-нiмецького права е пiдвищений статус приватного права щодо публiчного права, тобто дотримуеться принцип первинностi приватного права та вторинностi публiчного права. Поняття правовоi норми одна iз найважливiших елементiв романо-нiмецького права. Розумiння правовоi норми зводиться до такого: норма права – це правило поведiнки, яке е загальним та загальнообов'язковим, мае велике значення. Сама правова норма сприймаеться як абстрактне розпорядження, як найвище правило поведiнки громадян i державних органiв. Нормативно-правовi акти, зазвичай, побудованi за такою iерархiчною схемою: конституцiйнi (органiчнi) закони – звичайнi (поточнi) закони – пiдзаконнi акти. Провiдна роль правотворчостi належить законодавцю, зазвичай, – представницькому органу в структурi державноi влади; панiвна юридична доктрина – доктрина верховенства закону. По-перше, вона означае, що закон мае вищу юридичну силу i всi iншi нормативно-правовi акти мають бути приведенi у вiдповiднiсть до закону, а у разi суперечностi закону будь-який акт може бути опротестований або скасований. По-друге, вiдповiдно до доктрини верховенства закону правозастосовник зобов'язаний дiяти строго вiдповiдно до закону, не створюючи при цьому нових правових норм.

Джерелами права в Украiнi е Конституцiя, конституцiйнi закони, укази та розпорядження Президента, постанови та розпорядження Уряду, вiдомчi акти органiв виконавчоi влади, акти органiв мiсцевого самоврядування; також до джерел права належать мiжнароднi договори та угоди, якщо вони були в установленому порядку ратифiкованi. Правова система Украiни – сукупнiсть нацiональноi системи права та мiжнародно-правових зобов'язань, правовоi культури украiнського суспiльства та правовоi практики. В правовiй системi зазвичай можна видiлити: конституцiйне (державне) право, цивiльне право, адмiнiстративне право, кримiнальне право, цивiльно-процесуальне право, кримiнально-процесуальне право, аграрне право, земельне право, трудове право, сiмейне право та фiнансове право.

A

Abandoned property is a personal property the owner has intentionally discarded; the finder becomes the new owner.

Залишене майно (англ. abandonedproperty) – за цивiльним законодавством Украiни рухомi речi, кинутi власником або iншим чином залишенi ним з метою вiдмови вiд права власностi на них. Вониможутьбутизверненiiншимиособамивсвоювласнiсть.

Abortion is the act of stopping a pregnancy.

Аборт (лат. abortus – викидень) – переривання вагiтностi шляхом видалення чи вигнання ембрiона або плоду медикаментозним чи хiрургiчним втручанням. Аборт належить до найстарiших проблем медичноi етики, а також фiлософii, юриспруденцii та теологii. Аборти в Украiнi е законними за запитом протягом перших 12 тижнiв вагiтностi. Мiж 12 i 28 тижнями аборт застосовуеться з рiзних причин, включаючи медичнi, соцiальнi та особистi пiдстави, та за будь-якоi причини зi згоди комiсii лiкарiв.

Absolute liability is liability for an act that causes harm without regard to fault or negligence—it is also called strict liability.

Абсолютна вiдповiдальнiсть – вид матерiальноi вiдповiдальностi, яка грунтуеться на договiрному зобов'язаннi повнiстю вiдшкодувати матерiальну шкоду незалежно вiд вини чи недбалостi. Інодi називаеться об'ективною вiдповiдальнiстю.

A–B trust is a type of marital deduction trust that reduces the second spouse's taxation to die by limiting the amount in that person’s estate to a not-taxable sum. It is also called the bypass trust, credit shelter trust, and exemption equivalent trust.

А-Б траст це тип трасту на подружне вiдрахування. Траст е унiверсальним iнструментом управлiння власнiстю. Також е ефективним iнструментом податкового планування, захисту активiв та iхнього передання у спадок.Тип сiмейного А-Б трасту часто використовуеться для органiзацii впорядкованоi передачi майна та активiв у разi смертi i зменшуе оподаткування другого з подружжя або дитини. Це називаеться обхiдним, кредитним захисним та еквiвалентним трастом.

The acceleration clause is a clause in a mortgage or note that causes the entire balance of the loan to become due when a default occurs.

Пункт про прискорення виплати iпотеки. Прискорення iпотеки – це практика виплати iпотечноi позички швидше, нiж потрiбно за умовами iпотечного договору. Крiм того, цей пункт застосовуеться у випадку, якщо весь залишок кредиту стае таким, що пiдлягае погашенню при настаннi дефолту.

Acceptance means that the offer consents (agrees) to the terms of the offer, an acceptance occurs, and an agreement comes into existence.

Акцепт – це згода на укладення договору вiдповiдно до пропозицii (оферти) iншоi сторони. Якщо одержувач оферти приймае (згоджуеться) з умовами оферти, вiдбуваеться акцепт i угода набирае чинностi.

Accessory after the fact is when one receives, relieves, comforts, or assists another with the knowledge that the other has committed a felony.

Непрямий спiвучасник або спiвучасник пiсля факту – це особа, яка дiзнаеться про злочин пiсля його вчинення та допомагае злочинцю приховати його, або допомагае злочинцю у втечi, або просто не повiдомляе про злочин.

Accessory before the fact is when one who procures, counsels, or commands another commits a felony but is not present when the felony is committed.

Непрямий спiвучасник або спiвучасник перед фактом      – особа, яка дiзнаеться про злочин i надае певну допомогу до вчинення злочину.

Accomplice is anyone who takes part with another in the commission of a crime.

Спiвучасниками злочину поряд iз виконавцем визнаються органiзатор, пiдбурювач та посiбник. Пiдбурювачем визнаеться особа, яка схилила iншу особу до скоення злочину шляхом умовляння, пiдкупу, погрози або iншим способом.

Accord and satisfaction is an agreement to perform a contractual obligation in a different manner than originally called for and the completion of that agreed-upon performance.

Згода та задоволення – це правовий механiзм, який дае можливiсть однiй iз сторiн, якi уклали контракт, уникнути зобов'язань, що випливають iз цього контракту, за умови, що iнша сторона не заперечуе.

Acknowledgment is a formal declaration before an authorized official, by a person who executes an instrument, that an act or deed is their free act or deed.

Визнання або пiдтвердження – це офiцiйна заява перед уповноваженою посадовою особою про те, що його / ii дiя або вчинок е вiльною дiею або вчинком.