Скрiзь блискавкою, а вiн – ще не звик
Ловити пил, що – переходить – в звук.
Крок, – й жабками – виплигуе – нове,
Й нiяк – всю прiрву, що – самi дива.
Торкнувся скойки, а – з молюска – стрепет,
Й навкiлля – обтрусилося – вiд струпiв.
Хоча – згори – на линвi – вниз – вiдерко —
Про лiтачок, що – до площин – подиркав
Й де вир свiтанкiв – м’якушем – хурми
Й знов – крiзь вiки – рука, котра – кермо.
КИПИТЬ БУТТЯ, – ЛИШ – БУЛЬКИ, – КАЗАНОК
Свiт вiддаляеться – пiщиною – в бальонi.
І вже – до мозку – загляда стеблина.