Із циклу «Ненормованi вiдтинки»
Нa брамi дiйсности – стовп – бiоробот:
Цим – лусту – хлiба, тим, якi – маршрути,
Весiлля – верх i низ – ефемериди. —
Кожний – собi, – мiрою – змоги, – раду,
Заки усiх – небес – двигтюща – лiйка,
Хоч навкруги – ще – регiт, охи, – зойки. —
Тлiн – у руцi – колоду карт – й махлюе. —
Хлопчина – до колонки – чортопхайку.[7 - Чортопхайка – тут – мотоцикл]
На площах – гучномовцi – й велелюдно.
Та – течii – хто – в свiтло, – непiдвладнi.
Маля – на коника – при мамi – вйока.
Вируе, згортуючись, – гомiн-накип. —
Й на розi – варить – бабця – риж-сирець,[8 - Риж – сирець – повноцiнний, не цiлком очищений риж]
Щоб – мисочку – й для Часу Косарiв.
Ледь – мiнiдощик
Із циклу «Вiдозви»
Ледь – мiнiдощик, – й зацвiли – мiмози —
На втiху – i статечним, i замурзам.
Дiйсности – вузол – пробуе – й омизник.[9 - Омизник = кокетник] —
Природа – ширше – зiр, серця – i м’язи.
Пошкандибало – неутульне – вбiк —
Пiд – мильнi – бульбашки, якi – байбак.
Очищень – лазнi – знов – цiлу – добу:
Той – випростався, iнший – у клубок.
Й крiзь – омахи – в ущiльнення – рябе, —
Русалки – i в калюжах – арибал.[10 - Арибал = давньогрецька туалетна посудина для запашних олiй] —
З-пiд – плiвок – й пелюшок – назовнi – оклик —
Дорiжку, до якоi – ще – не звикли:
Ще – палить – ноги – свiтлом – в свiтло – йти,
І поруч – доги, що iм – гном: «Ату!» —
Та дух – единий – воля – i мета.
Вуста – до вуст, – дух – крiзь буття – iде
Артерiю, – пiв неба, – затискач.[11 - Затискач = хiрургiчний iнструмент.]
Пом'якшав – слiд, що – атмосферний – корч.
Лон долонi – нiжно – громiздке. —
Й все бiльшi – ноги – й пальцi – сонця кущ.
Й де пiд ребро – ножа – засалабонив[12 - Засалабонити = всадити, увiгнати.] —
Навкiллю – вир, – слiпучiшають – банi,
Що – просто – з грунту – повiвом – в обiйми —
Найневимовнiшому, яке – буйнiсть —
На цуценя, що – хвостиком – меляе[13 - Меляти (хвостом) = вертiти хвостом]
Вiд чого – свiту озiя – малiе.
І дiйснiсть – знову – нескiнченний ранок,
Який – новi усесвiти – iз ринви. —
Аж – голову – на лiкоть, – снiв вапняк —
Бар’ери, – нездоланнi, – розiпхнув —
Й, не клiпнувши, суцiльним – оком – вдих:
Пусти до вуст, – дух – крiзь буття – iде.
Де – вiчнiсть – з проминальним – у триктрак
Із циклу «Вiдозви»
Поснули – пильнувальники – циклопи,
Й назовнi – те, яке – в трунi – у склепi.
Й потвора – м’ясорубка – всмак – чалапа,
Й за нею – почет – з гiдр, клоак, полiпiв.
Та – iз мачини – й iнший – полiгон.
І дiйсности – мiняеться – нога.
Гонг, i ковток – прозрiння – й на бiгу, —
І яблуневий сад – iз вух – й легень. —
На перетрус – буття – iдiофони.
Й знов – вагонетки – з трупами коханих.
Попiд – навiяним – хребти – й первинне —
Пiд тягарем – процесiв – виживання.
Та – намiр – й найстабiльнiший – конструкт,
Де – вiчнiсть – з проминальним – у триктрак.[14 - Триктрак = старовинна гра, яка мiститься в пересуваннi по дошцi дамок, вiдповiдно до кiлькостi очок, що випали на кiсточках]
Свiт – з додатками – в Cилур[15 - Силур = третiй перiод палеозойськоi ери iсторii розвитку Землi.]
Нащадка – пильно – ненька – i татусь.
Попiд ногами – жовтi зябра – Стiкс.
Ледь – на мiкрон, i – прiрвою – «не так!» —
Всi з’яви – з невимовного – ниток.
З тунелiв сну – i пiшi, i – комоннi.
Заки й вони – на цяточки – туману.
Перед – непiзнавальним – з крихт – й iмунне.
Й не блиснуло, а вже – глобальнi – змiни.