Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки. Збірник лекцій

Згiдно статтi 307 Кодексу фiзична особа може бути знята на фото-, кiно-, теле- чи вiдеоплiвку лише за ii згодою. Згода особи на знiмання ii на фото-, кiно-, теле- чи вiдеоплiвку припускаеться, якщо зйомки проводяться вiдкрито на вулицi, на зборах, конференцiях, мiтингах та iнших заходах публiчного характеру.

Фiзична особа, яка погодилася на знiмання ii на фото-, кiно-, теле- чи вiдеоплiвку, може вимагати припинення iх публiчного показу в тiй частинi, яка стосуеться ii особистого життя. Витрати, пов'язанi з демонтажем виставки чи запису, вiдшкодовуються цiею фiзичною особою.

Знiмання фiзичноi особи на фото-, кiно-, теле- чи вiдеоплiвку, в тому числi таемне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Згiдно статтi 308 Кодексу фотографiя, iншi художнi твори, на яких зображено фiзичну особу, можуть бути публiчно показанi, вiдтворенi, розповсюдженi лише за згодою цiеi особи.

Якщо фiзична особа позувала автору за плату, фотографiя, iнший художнiй твiр може бути публiчно показаний, вiдтворений або розповсюджений без ii згоди.

Фотографiя може бути розповсюджена без дозволу фiзичноi особи, яка зображена на нiй, якщо це викликано необхiднiстю захисту ii iнтересiв або iнтересiв iнших осiб.

Викладенi положення Конституцii та Кодексiв Украiни, в свою чергу, стали поштовхом до розробки всього пакета нормативно-правових актiв, необхiдних для ефективного забезпечення нацiональноi безпеки Украiни в iнформацiйнiй та iнших сферах ii iснування – зовнiшньо- та внутрiшньополiтичнiй, державноi безпеки, вiйськовiй та сферi безпеки державного кордону, економiчнiй, соцiальнiй, гуманiтарнiй, науково-технологiчнiй та екологiчнiй.

У сiчнi 1997 року Верховна Рада Украiни схвалила «Концепцiю (основи державноi полiтики) нацiональноi безпеки Украiни» (далi – Концепцiя). Цей документ нормативно закрiпив загальнi положення та принципи забезпечення нацiональноi безпеки Украiни, нацiональнi iнтереси i загрози нацiональнiй безпецi, основнi напрями державноi полiтики нацiональноi безпеки, систему ii забезпечення та повноваження основних суб'ектiв цiеi системи.

У червнi 2003 року був прийнятий закон Украiни «Про основи нацiональноi безпеки Украiни», згiдно з яким Концепцiя втратила чиннiсть та було нормативно закрiплено компетенцiю та функцii усiх визначених законом суб'ектiв забезпечення нацiональноi безпеки Украiни в усiх сферах, зокрема в iнформацiйнiй.

Цей Закон вiдповiдно до п.17 першоi частини статтi 92 Конституцii Украiни визначае основнi засади державноi полiтики, спрямованоi на захист нацiональних iнтересiв i гарантування в Украiнi безпеки особи, суспiльства i держави вiд зовнiшнiх i внутрiшнiх загроз в усiх сферах життедiяльностi, зокрема в iнформацiйнiй сферi.

Згiдно статтi 3 Закону об'ектами нацiональноi безпеки е:

– людина i громадянин – iхнi конституцiйнi права i свободи;

– суспiльство – його духовнi, морально-етичнi, культурнi, iсторичнi, iнтелектуальнi та матерiальнi цiнностi, iнформацiйне i навколишне природне середовище i природнi ресурси;

– держава – ii конституцiйний лад, суверенiтет, територiальна цiлiснiсть i недоторканнiсть.

Згiдно статтi 4 Закону суб'ектами забезпечення нацiональноi безпеки е:

– Президент Украiни;

– Верховна Рада Украiни;

– Кабiнет Мiнiстрiв Украiни;

– Рада нацiональноi безпеки i оборони Украiни;

– мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчоi влади;

– Нацiональний банк Украiни;

– суди загальноi юрисдикцii;

– прокуратура Украiни;

– мiсцевi державнi адмiнiстрацii та органи мiсцевого самоврядування;

– Збройнi Сили Украiни, Служба безпеки Украiни, Служба зовнiшньоi розвiдки Украiни, Державна прикордонна служба Украiни та iншi вiйськовi формування, утворенi вiдповiдно до законiв Украiни;

– громадяни Украiни, об'еднання громадян.

Згiдно статтi 7 Закону загрозами нацiональнiй безпецi Украiни в iнформацiйнiй сферi е:

– прояви обмеження свободи слова та доступу до публiчноi iнформацii;

– поширення засобами масовоi iнформацii культу насильства, жорстокостi, порнографii;

– комп'ютерна злочиннiсть та комп'ютерний тероризм;

– розголошення iнформацii, яка становить державну таемницю, або iншоi iнформацii з обмеженим доступом, спрямованоi на задоволення потреб i забезпечення захисту нацiональних iнтересiв суспiльства i держави;

– намагання манiпулювати суспiльною свiдомiстю, зокрема, шляхом поширення недостовiрноi, неповноi або упередженоi iнформацii.

Згiдно статтi 8 Закону основними напрямами забезпечення державноi полiтики з питань нацiональноi безпеки в iнформацiйнiй сферi е:

– забезпечення iнформацiйного суверенiтету Украiни;

– вдосконалення державного регулювання розвитку iнформацiйноi сфери шляхом створення нормативно-правових та економiчних передумов для розвитку нацiональноi iнформацiйноi iнфраструктури та ресурсiв, впровадження новiтнiх технологiй у цiй сферi, наповнення внутрiшнього та свiтового iнформацiйного простору достовiрною iнформацiею про Украiну;

– активне залучення засобiв масовоi iнформацii до запобiгання i протидii корупцii, зловживанням службовим становищем, iншим явищам, якi загрожують нацiональнiй безпецi Украiни;

– забезпечення неухильного дотримання конституцiйних прав на свободу слова, доступ до iнформацii, недопущення неправомiрного втручання органiв державноi влади, органiв мiсцевого самоврядування, iх посадових осiб у дiяльнiсть засобiв масовоi iнформацii та журналiстiв, заборони цензури, дискримiнацii в iнформацiйнiй сферi i переслiдування журналiстiв за полiтичнi позицii, за виконання професiйних обов’язкiв, за критику;

– вжиття комплексних заходiв щодо захисту нацiонального iнформацiйного простору та протидii монополiзацii iнформацiйноi сфери Украiни.

Повноваження суб'ектiв забезпечення нацiональноi безпеки визначенi у статтi 9 Закону, а також у вiдповiдних профiльних законах та положеннях, що предметно регулюють правовий статус кожного з них.

Нацiональна безпека Украiни в iнформацiйнiй сферi забезпечуеться шляхом проведення виваженоi державноi полiтики вiдповiдно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцiй, стратегiй i програм у полiтичнiй, економiчнiй, соцiальнiй, военнiй, екологiчнiй, науково-технологiчнiй, iнформацiйнiй та iнших сферах.

Вибiр конкретних засобiв i шляхiв забезпечення нацiональноi безпеки Украiни в iнформацiйнiй сферi обумовлюеться необхiднiстю своечасного вжиття заходiв, адекватних характеру i масштабам загроз нацiональним iнтересам.

Вiдповiдно до Закону цiльовi настанови та керiвнi принципи державного будiвництва в iнформацiйнiй сферi, а також напрями дiяльностi органiв державноi влади в конкретнiй обстановцi визначаються Стратегiею нацiональноi безпеки Украiни з метою своечасного виявлення, вiдвернення i нейтралiзацii реальних i потенцiйних загроз нацiональним iнтересам Украiни в iнформацiйнiй та iнших сферах життедiяльностi.

«Стратегiя нацiональноi безпеки Украiни» (далi – Стратегiя), затверджена Указом Президента Украiни вiд 12 лютого 2007 року №105 (в редакцii Указу Президента Украiни вiд 8 червня 2012 року №389) визначае загальнi принципи, прiоритетнi цiлi, завдання i механiзми захисту життево важливих iнтересiв особи, суспiльства i держави вiд зовнiшнiх i внутрiшнiх загроз.

Як головну мету Стратегii визначено формування сприятливих умов для забезпечення iнтересiв громадян, суспiльства i держави, дальшого поступу Украiни як демократичноi держави зi сталою та зростаючою ринковою економiкою, держави, що керуеться европейськими полiтичними й економiчними цiнностями, в якiй повага i захист прав i законних iнтересiв усiх територiальних громад, суспiльних верств, етнiчних груп е запорукою незалежного, вiльного, суверенного i демократичного розвитку единоi Украiни.

Згiдно п.4.3.8 Стратегii ключовими завданнями полiтики нацiональноi безпеки у внутрiшнiй сферi щодо забезпечення iнформацiйноi безпеки е:

– стимулювання впровадження новiтнiх iнформацiйних технологiй i виробництва конкурентоспроможного нацiонального iнформацiйного продукту, зокрема сучасних засобiв i систем захисту iнформацiйних ресурсiв;

– забезпечення безпеки iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем, що функцiонують в iнтересах управлiння державою, забезпечують потреби оборони та безпеки держави, кредитно-банкiвськоi та iнших сфер економiки, систем управлiння об'ектами критичноi iнфраструктури;

– розробка та впровадження нацiональних стандартiв i технiчних регламентiв застосування iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй, гармонiзованих iз вiдповiдними стандартами держав – членiв ЄС, у тому числi згiдно з вимогами «Конвенцii про кiберзлочиннiсть»;

– створення нацiональноi системи кiбербезпеки.

Згiдно п.5.1 Стратегii досягнення ii цiлей потребуе кардинального реформування сектору безпеки i оборони, вдосконалення механiзмiв правового, органiзацiйного, кадрового, фiнансового, матерiально-технiчного забезпечення нацiональноi безпеки, що передбачае: