Сталінські репресії - ТОП 50 лучших книг
Соля – магічна істота, Перехресниця, може впливати на події життя людей. Незримі магічні зв’язки спрямовують Солю в товариство художників, поетів, музикантів. Це Київ 20-х років XX століття.
Славетні імена доби розстріляного відродження – Микола Зеров, Микола Хвильовий, Георгій Нарбут, Лесь Курбас, Павло Тичина. Неокласики, літературні дискусії, «Гарт», «ВАПЛІТЕ». Долі митців вирішуються як у видимих, так і у невидимих світах. Магія Перехресників переплітається з жорстокою реальністю тоталітарного сталінського режиму.
Є. Кужавська створила містично-реалістичний екскурс в українську історію. Постаті Зерова, його сучасників, події їхнього життя читач сприйматиме емоційно, класики постають живими людьми з почуттями, сумнівами, помилками.
Визнаний літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, лідер «неокласиків», поет і блискучий перекладач античної поезії Микола Костянтинович Зеров (1890–1937) не міг бути осторонь відомої літературної дискусії 20-х років. Погляди Зерова вимагали усвідомлення й засвоєння багатств української національної традиції, перенесення на український ґрунт кращих творів європейської класики й сучасної літератури. Став жертвою сталінських репресій доби розстріляного відродження.
Горезвісна Соловецька каторга прийняла до себе майже всіх представників народів СРСР і навіть Європи й Америки. Можна вважати, що совєтська табірна система почалася, коли 13 жовтня 1923 року було створено Соловецький табір особливого призначення з двома пересильно-розподільчими пунктами у Архангельську та Кемі. Каторга проіснувала до 2 листопада 1939 р.
«Соловецькі табори – країна мук і відчаю. Переважну більшість з тих, хто туди потрапляв, чекала загибель. У запліснявілих мурах монастиря, де колись ченці кадили фіміам покори Всевишньому, тепер фабрикували романтичну брехню про любов-ненависть і царство Боже на землі», – писав письменник І. Гришин-Грищук, який пережив сибірські табори.
Ця антологія присвячується тому останньому етапу 1937-го року з Соловків до урочища Сандармох у Карелії, де було вистріляно цвіт української інтелігенції, а серед них кілька десятків науковців та біля трьох десятків письменників – Валер’яна Підмогильного, Миколу Зерова, Павла Филиповича, Мирослава Ірчана, Валер’яна і Клима …
Соля – магічна істота, Перехресниця, може впливати на події життя людей. Незримі магічні зв’язки спрямовують Солю в товариство художників, поетів, музикантів. Це Київ 20-х років XX століття.
Славетні імена доби розстріляного відродження – Микола Зеров, Микола Хвильовий, Георгій Нарбут, Лесь Курбас, Павло Тичина. Неокласики, літературні дискусії, «Гарт», «ВАПЛІТЕ». Долі митців вирішуються як у видимих, так і у невидимих світах. Магія Перехресників переплітається з жорстокою реальністю тоталітарного сталінського режиму.
Є. Кужавська створила містично-реалістичний екскурс в українську історію. Постаті Зерова, його сучасників, події їхнього життя читач сприйматиме емоційно, класики постають живими людьми з почуттями, сумнівами, помилками.
Визнаний літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, лідер «неокласиків», поет і блискучий перекладач античної поезії Микола Костянтинович Зеров (1890–1937) не міг бути осторонь відомої літературної дискусії 20-х років. Погляди Зерова вимагали усвідомлення й засвоєння багатств української національної традиції, перенесення на український ґрунт кращих творів європейської класики й сучасної літератури. Став жертвою сталінських репресій доби розстріляного відродження.
Нова книжка Валентина Чемериса присвячена поетам ХХ століття, імена яких стали символами великої жертовної любові до України, незламності духу, правди й боротьби.
Що спонукало Олену Телігу, героїню повісті «Амазонка», вишукану красуню-аристократку, не менш прекрасну поетесу, яку називали новітньою Лесею Українкою, ступити на кривавий шлях боротьби за визволення Батьківщини? Письменник зображує жінку, що вміє і страждати, і радіти, і бути ніжною, але коли перед нею ворог – стає хороброю та незламною. Такою й зустріла Олена свою смерть у горезвісному Бабиному Яру в Києві в лютому1942 року, де її, патріотку, члена ОУН, розстріляли німецькі фашисти.
Про трагічну долю чотирьох поетів: Крушельницьких – батька Антона й сина Івана, та Вороних – батька Миколу й сина Марка, про їхнє життя, творчість, любов і загибель під час сталінського «Великого терору» 1930-х років читач дізнається з роману-есе «Київ – Соловки».