Національно-визвольна боротьба - ТОП 50 лучших книг

Селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти, що отримало назву Коліївщина, стало найвищим злетом українського національно-визвольного руху в XVIII столітті. Колії (так називали повстанців) виступали не тільки проти феодального, національного та релігійного поневолення, їхньою головною метою було відновлення незалежної Української держави – Гетьманщини.

Козацькі війни К. Косинського та С. Наливайка (1591—1596 рр.) залишили яскравий слід в історії козацтва. Вони завершили перше сторіччя його розвитку й розпочали нове, XVII ст., яке цілком правомірно можна назвати козацьким сторіччям історії України. З кінця XV ст. (саме цього часу сягає перша згадка про козаків) козацтво перетворилося з дрібних ватаг степових авантюристів-одинаків на окреме військове угруповання, яке налічувало тисячі людей і мало власні, не залежні від держави, збройні сили. Війни кінця XVI ст. стали демонстрацією сил і можливостей козацтва, його все зростаючого військового, організаційного, політичного й соціального потенціалу. Вони поклали початок історії боротьби козацтва за свої права, і тому саме від них ведуть відлік усіх козацьких повстань і війн проти Польщі, які завершилися бурхливими подіями часів Хмельниччини.

Польсько-радянська війна 1919–1921 років – один із тривалих етапів Громадянської війни в Росії. Це була боротьба новопосталих держав – радянських республік, Української і Білоруської Народної Республік, та Польщі – за незалежність і кордони, боротьба, тісно пов’язана з національно-визвольними рухами у сусідніх країнах. Український театр бойових дій став одним з основних у цій війні, результати якої у значній мірі вирішили долю українських земель майже на два десятиліття уперед. Ця книга має на меті пролити світло на витоки цієї війни, її перебіг та результати.

З 1919 р. українські землі склали майже третину всієї площі Польщі. Національні меншини, в тому числі 5,6 млн українців, також становили приблизно третину з 27 млн населення країни. Україна та українці стали для Польщі новим джерелом сировини і дешевої робочої сили, що й зумовило загострення зовнішніх і внутрішніх протиріч. Книга докладно описує політику польського уряду – суцільна полонізація, позбавлення прав на свою мову та культуру, стримування розвитку економіки – і відчайдушну боротьбу кращих синів України за збереження самобутності нації.