Книги на украинском языке - ТОП 50 лучших книг

Анна Корецька та Софія Ружинська – жінки енергійні, сильні й заможні. Вони тримають у своїх тендітних руках і власну долю, і власні можливості, і власні статки. Відомо, що поведінка русинських аристократок вирізняла їх з-поміж представниць інших народів Європи: пані на українських теренах мали набагато більші свободи і права, які гарантував їм Литовський статут. Однак вони ще й розділяли обов’язки порівну із чоловіком, а часто виступали і чільницями роду. Але героїні цього роману живуть не лише повинностями чи господарськими турботами, найголовніша їхня рушійна сила – сильні почуття. Часом вони навіть сильніші понад усе. Тож перед читачем новий «раунд» протистояння двох енергійних жінок і… нові пригоди у дусі романів славнозвісного Дюма. Хоча, гадаємо, великому французові і на думку не могли спасти такі пристрасті, дуелі і… справжнє рукотворне ЗОЛОТО.

Третій рік Першої світової війни, Київ. На Куренівському аеродромі здійснює посадку один із перших пасажирських літаків імперії – «Гранд» конструкції Ігоря Сікорського. На борт літака у Петрограді піднялися шестеро осіб – авіаконструктор князь Олександр Курдашов із молодою дружиною та четверо членів екіпажу, однак у Києві ступили на землю лише четверо з них. Сікорський – у минулому студент загиблого князя Курдашова – звертається до легендарного колишнього начальника розшукової частини Київської міської поліції Георгія Рудого, бо поліція намагається обвинуватити одного з членів екіпажу, в причетність якого до злочину він не вірить. Георгій Рудий передає справу своєму давньому другові та колишньому заступникові – Тарасу Адамовичу, якого дивує спосіб та місце вбивства. Загалом підозрюваних четверо. Лишень слідчий Тарас Галушко вже багато років поспіль уникає будь-яких згадок про підкорювачів неба, бо має власну болісну таємницю…

Ольга Кобилянська (1863–1942) – класик української літератури, авторка модерної прози. Її творча спадщина велика й різноманітна. Трагічну долю героїні грецького міфу Ніоби та її дітей переспівували на свій лад чимало митців ще від античних часів. Ольга Кобилянська пояснювала свою зацікавленість цією історією тим, що «… описана мною „Ніоба” існувала справді, і всі її діти були нещасливі… Ніобу знала моя мати особисто, а кількох з її дітей я також». У повісті уособленням горя та страждань є дружина священника Анна Яхнович. Їй не дає спокою думка, чому щастя обійшло її дванадцятьох дітей. Зрештою вона доходить висновку, що в усьому винна заздалегідь визначена неминучість. Однак читач має змогу ухвалити власне рішення.

Ранньою весною 1919 року у Самсона Колечка під час вуличного погрому козаки зарубали батька, йому самому відтяли вухо. У Києві заворушення, місто знову захоплене більшовиками, але вони майже не контролюють ситуацію. Городян грабують справжні і фальшиві червоноармійці, по околицях Києва раз по разу господарюють банди всіляких отаманів – Зеленого, Григор'єва, Струка… Виживати стає все складніше. За збігом дивних обставин – завдяки письмовому столу покійного батька – Самсона Колечка беруть на службу до міліції. Ця справа для нього абсолютно нова, проте він одразу, починає розслідувати злочини – ті, що здійснюють червоноармійці, які в нього оселилися. Розслідування Самсона призводять до абсолютно непередбачуваних наслідків…

Події роману відбуваються в Києві, Петербурзі, на фронтах Першої світової війни. Герої Шкурупія – Жанна, дочка професора, Стефан Бойко – колишній студент, Муславський – філолог й історик, поручник Голуб’ятніков – тільки один раз зібралися всі разом у квартирі Жанни. Ця зустріч поклала початок ворожнечі між ними, бо всі були закохані в неї. Живучи очікуванням надзвичайного кохання, Жанна жодному з них не віддавала переваги. Відтак дороги молодих людей розійшлися: Жанна переїхала до Петербурга, а зрада Голуб’ятнікова як помста своїм суперникам приводить їх усіх на фронт. Жанна Барк обрала для себе шлях батальйонерки й зазнала з жіночим батальйоном чимало випробувань.

Льюїс Керролл – псевдонім Чарлза Лутвіджа Доджсона (1832–1898), блискучого оксфордського математика, який зажив всесвітньої слави своїми фантасмагорійними творами – «Аліса в Дивокраї» та «Аліса в Задзеркаллі». У 1865 році він опублікував історію маленької дівчинки Аліси, яка провалилася у кролячу нору і відкрила зовсім інший світ – неймовірний, дивовижний і повний усіляких небезпек. Відтоді розпочалися безсмертні пригоди Аліси – можливо, найзнаменитішої героїні англійської літератури.

Льюїс Керролл – псевдонім Чарлза Лутвіджа Доджсона (1832–1898), блискучого оксфордського математика, який зажив всесвітньої слави своїми фантасмагорійними творами – «Аліса в Дивокраї» та «Аліса в Задзеркаллі». «Аліса в Задзеркаллі» – продовження знаменитої казки про пригоди Аліси, можливо, найзнаменитішої героїні англійської літератури. У дивовижній країні-шахівниці, девсе навпаки, на дівчинку чекає безліч загадок і дивних персонажів – Женчичок і Бренчичок, Бовтун-Товстун, Лев, Одноріг… Та чи справді це лише її сон?..

У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі почату в «І будуть люди» розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка. Їм здавалося, що минулося найстрашніше – примусова колективізація, голодомор, масові репресії. Та невдовзі наспіла чорна година – воєнне лихоліття, а на зміну одним нелюдським порядкам прийшли не менш жорстокі. Як вестиметься тарасівцям, на чий бік стануть? Автор, як і зазвичай, не береться виписувати якусь громадянську позицію, свідомо уникає прямих характеристик героїв. За них говорять їхні вчинки, думки, прагнення. «Я писав про життя. І все», наголошував Анатолій Дімаров. А висновки має робити сам читач. «Біль і гнів» не уникнув цензорської руки, безжальних скорочень. Та навіть в урізаному варіанті був відзначений Шевченківською премією. Видавництво «Фоліо» перевидає роман, який автор повністю відновив.

К премьере фильма Storytel создал аудиоверсию легендарного романа “Дюна“. Огромный, сложный и увлекательный фантастический эпос, одна из важнейших книг в мировом культурном коде и просто бессмертная история, на которой выросло не одно поколение читателей – теперь и в аудио. Роман Фрэнка Герберта «Дюна» был написан в 1965 году и с тех пор стал классикой научной фантастики, однако не запылился и не устарел – потому что Герберту удалось создать сложный, продуманный и мастерски выстроенный огромный мир. Неслучайно этот роман так сложен для перевода, ведь это очень плотный текст, полный отсылок к различным пластам мировой истории и культуры – от библейских аллюзий до древнегреческих трагедий. В общем и целом, «Дюна» – это тот редкий тип романа, который дарит читателю удовольствие на многих уровнях, от интеллектуальной работы до простого, детского удовольствия от чтения и хорошей истории. Действие «Дюны» происходит в далеком будущем – через 20 тысяч лет от условно нашего времени. Мир «Дюны» – это сложная межгал…

Жорстоке вбивство сусіда, майстра-червонодеревника, змушує колишнього слідчого Тараса Адамовича взятися за розслідування третьої справи. Хто і чому міг катувати Семена Нечипорука напередодні зимових свят? Про що хотіли дізнатися злочинці? Містом ширяться чутки про смарагди, які привіз до Києва колишній цукровий магнат Олексій Тарнавський, хоч ніхто не знає, де він сам. Востаннє про нього згадують як про замовника особливого меблевого гарнітура з п’яти предметів у майстра Нечипорука. Як вірш Миколи Гумільова вплинув на подальший розвиток подій?

Фантастична повість Олександра Гавроша «Героїчні канікули» – третя книжка серії «Музей пригод» (дві попередні – «Музей пригод» та «Врятувати Тараса Шевченка» – вийшли друком у видавництві «Фоліо»). Весняні канікули обернулися для Яся Попадинця неабиякими пригодами, адже він вирушив зі своїм дідусем Лук’яном на Закарпаття – у місто Хуст, де той народився і де була похована його мати. Ясів дідусь перед смертю вирішив знайти хоч якусь інформацію про свого батька, який загинув ще до його народження. І як же здивувався Ясь, побачивши у Хустському краєзнавчому музеї уже знайоме крісло-гойдалку – загадковий портал переміщення в часі. І, звичайно ж, метикуватий хлопчина не збирався втрачати свій шанс побувати у минулому. Цього разу він опинився у тому ж Хусті, тільки 1939 року, коли вирішувалася доля Закарпатської України, зустрівся зі своєю прабабцею Марічкою, тоді ще 18-річною дівчиною, і таки дізнався, що його прадід – січовик Іван Лазорик – загинув, захищаючи незалежність Карпатської України.

… Алиса решила понарошку войти в зеркало и оказалась в Зазеркалье, где мир представлял большую шахматную доску. Из зазеркальной комнаты Алиса попадает в зазеркальный сад живых цветов, где встречает Красную Королеву и становится Белой Пешкой. Её ждут удивительные приключения в сказочной стране!…

Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять. Сюжет повісті «Злодії та Апостоли» (2005) охоплює чотирьохсотлітній проміжок часу в історії Гуцульщини. Життя горян, їхні звичаї та вірування, духовний світ та мова – усе це постає своєрідним колажем, з якого вимальовується справжня картина пошуків свого коріння та родоводу. Також до видання увійшла романтична лісова феєрія Романа Іваничука «Лісова повість» (2003).

Бенджамін Франклін (1706–1790) – один із батьків-засновників США, політичний діяч, дипломат, вчений, письменник, журналіст, видавець. Він був тим, хто скріпив своїм підписом Декларацію незалежності США, Конституцію США і Версальський мирний договір 1783 року, що формально завершив війну за незалежність тринадцяти британських колоній у Північній Америці від Великої Британії. Це три основні документи, на яких вибудовувалися Сполучені Штати. Франклін був 15-ю дитиною в сім’ї, і, здавалося б, його життя було визначено наперед. Проте йому вдалося пройти шлях від помічника продавця сальних свічок до шанованого керманича держави. Свою «Автобіографію» Бенджамін Франклін замислив як розповідь сину про родину і, власне, свій життєвий шлях і досвід. Він не збирався її публікувати. Проте згодом виявилося бажання винести цю розповідь на широкий загал, щоб пояснити молодим людям, що таке справжній успіх і як його досягти. Автобіографія – захоплива історія життя реальної людини, написана нею самою щиро, без прикрас.

Роман Ольги Кобилянської (1863–1942) «Апостол черні», останній великий твір письменниці, мав тернистий шлях до читача. У радянські часи він був під забороною – не видавався, при цьому офіційні літературознавці в один голос таврували його як «ідейно й художньо неповноцінний». Чим же так дошкулила визнана у світі оповідачка тогочасній владі? Та тим, що повела мову про те, чого найбільше боїться будь-яка імперія – самоідентифікацію поневоленого народу. Тому й нині роздуми й надії авторки не втратили актуальності. У романі вони вплетені в захопливий сюжет про долю кількох поколінь української родини з Буковини.

Гнат Хоткевич (1877–1938) – митець небаченого в українській художній культурі масштабу творчості: бандурист, письменник, мистецтвознавець, театральний діяч, історик, педагог, етнограф, художник… Український Леонардо да Вінчі – таким він уявляється сьогодні. Митець українського розстріляного Відродження, романтик у житті і провидець у творчості, він був потрібен своєму народові у найважчі для нього часи. Потрібен він і нам, його нащадкам, які вибудовують українську державу. До цієї книжки увійшла повість Гната Хоткевича «Камінна душа» (1911), яка і сьогодні приваблює стильовою, мистецькою самобутністю.

Повість Ольги Кобилянської (1863–1942) «В неділю рано зілля копала» – один з найкращих творів видатної української письменниці. Вона створена за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Однак авторка збагатила її новими деталями, які дають змогу глибше проникнути у внутрішній світ героїв. Тож трагічна історія кохання хлопця до двох дівчат, яке робить нещасними всіх, набула глибшого, філософського звучання й узагальнення. Письменниця спонукає читачів до роздумів про долю людини, про її відповідальність за свої вчинки, про їхній вплив не тільки на власне життя, а й близьких.

Складні енергоінформаційні структури на планеті ГЕЯ сформовані чужою для людей расою, опутують її в різних секторах. Люди, потрапив в них, втрачають свою ідентичність і здатність розвитку, що призводить к вимиранню колоній, після їх деградації. Врятувати колонію можуть лише вищі жерці Метрополії. Але як це зробити, якщо чужі заявляють претензії на частину секторів планети, яку вони захоплюють? Чи зможуть люди врятувати свої колонії і мешканців ГЕЇ від деградації?

У ліс прийшла холодна і сніжна зима. Ведмедик Ташик ліпить сніговика біля будинку і розглядає сніжинки, які падають йому прямо на лапки. Ведмежа захоплюється снігом, сніжинками і зимою. Але це ще не все! Ведмежа Ташик вперше дізнається, що таке Різдво, піде в гості до лісових духів, зустріне своїх старих і нових друзів, і загадає найзаповітніше бажання. Адже в ніч перед Різдвом обов'язково трапиться диво і всі заповітні бажання здійсняться!

Роман Ольги Кобилянської (1863–1942) «Апостол черні», останній великий твір письменниці, мав тернистий шлях до читача. У радянські часи він був під забороною – не видавався, при цьому офіційні літературознавці в один голос таврували його як «ідейно й художньо неповноцінний». Чим же так дошкулила визнана у світі оповідачка тогочасній владі? Та тим, що повела мову про те, чого найбільше боїться будь-яка імперія – самоідентифікацію поневоленого народу. Тому й нині роздуми й надії авторки не втратили актуальності. У романі вони вплетені в захопливий сюжет про долю кількох поколінь української родини з Буковини.

Героям фантастичної повісті Олександра Гавроша вдалося знайти загадковий портал переміщення у часі: він – у нещодавно виявленій потайній музейній кімнаті, куди будьщо-будь вирішив потрапити письменник-початківець Мирон Клаповух. Задля втілення своїх планів він, оманою й хитрістю, намагається залучити до них головну героїню – юну берегиню Музею раритетів Яну Приймак… До кімнати потрапляє і Роман Лук’янович, директор музею… А там є дивне крісло-гойдалка: якщо на нього сісти і розкрутитися, то… опинишся у XVII столітті! Де чекають дивовижні пригоди і знайомство з мешканцями Києво-Печерської лаври тих часів, з самим Памвою Бериндою! Чи всі повернуться у сьогодення, чи прихоплять на згадку «пам’ятку з минулого» – дізнаєтесь, прочитавши цю цікаву книжку.

«Казки, легенди, притчі» – це найкращий початок для знайомства з творчістю Гессе. До збірки ввійшли такі розповіді, як «Карлик», «Гра тіней», «Фальдум», «Поет», «Ірис», «Казка про плетений стілець» й інші. Кожну розповідь присвячено одній або кільком темам. В казках, легендах, притчах описано основні філософські категорії: народження, життя, любов, осягнення істини, віра, обман, релігія, смерть.

Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять. «Через перевал» (2008) – химерний роман, написаний, як зізнавався сам автор, у незвичній для нього формі. Шлях Майстра – головного персонажа роману – багато в чому нагадує шлях самого Іваничука. Але при цьому Майстер присутній як у минулому, у часи Хмельницького та Дорошенка, так і у нинішньому часі, коли на зламі тисячоліть та самої історії України ламаються всі усталені поняття та звичаї.

Ольга Кобилянська (1863–1942) – класик української літератури, авторка модерної прози. Її творча спадщина велика й різноманітна. Ця книжка містить дві повісті, що мали для письменниці непересічне значення. Саме «Людина» відкрила їй шлях до української літератури, бо вперше була написана українською мовою. І водночас, за словами авторки, принесла багато «мук творчості» – чотири рази перероблювалася. Тим часом «За ситуаціями» писалася «з такою силою чуття, що, викінчуючи її, я цілий вечір плакала», згадувала Ольга Кобилянська. Єднає повісті доля головних героїнь – така різна й однаково складна, які прагнуть жити за своїми ідеалами, та їм несила подолати опір світу, якому вони протистоять.

В інтелектуально-психологічній прозі Валер’яна Підмогильного (1901–1937) самотність та відчуженість головних персонажів породжені несвободою людини в абсурдному світі. Остап Шаптала, герой однойменної повісті, після смерті рідної сестри відчуває перед нею провину та потрапляє в «межову ситуацію». Письменник застерігає від ілюзій та пошуку об’єктів поклоніння, якими можуть бути не лише люди, а й ідеї, речі та образи. Герой «Повісті без назви» розшукує у місті чарівну незнайомку, щоб заново осягнути цінність людського існування. Цей твір містить роздуми про мету мистецтва, а отже, частково розкриває естетичні погляди В. Підмогильного.

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) тонко та глибоко відчував контрасти довкола й доносив їх до читача. Проблема одвічності та незалежності від волі людини життя на землі глибоко трактується в оповіданні «В епідемічному бараці». Теми голоду 1921–1923 років письменник торкається у творі, – який вважав одним зі своїх найкращих, – «Син». Герої Підмогильного занурені в «межову ситуацію» або наближені до неї, перебувають у складних суспільних обставинах. Митець зважає на психологічні аспекти людського буття, занурюється в підсвідомі стимули вчинків своїх персонажів.

Ольга Кобилянська (1863–1942) – відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячено повість письменниці «Царівна» (1895), про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва».

А Чи міг уявити Джордж Орвелл, який першим використав термін «холодна війна», що назва статті, в котрій він описував протистояння США та Радянського Союзу – «Ви й атомна бомба» – стане реальністю для молодого Романа Геннадійовича та його побратимів? Бо везтимуть вони на підводному човні курсом на Кубу саме її – атомну бомбу. І не одну, а кілька… Чи припускав конструктор ОКБ-586, одноногий герой Другої світової війни Леонід Іванович, що за двадцять з гаком років зустріне на концерті в Новосибірську старого батька, засудженого на 25 років таборів, котрого вважав давно загиблим? Чи міг подумати Василь Стус, що його зможе вивести з рівноваги якесь дешеве (не в сенсі кошторису) муві «Тіні забутих предків» і він виступить у вересневому київському кінотеатрі з промовою, яка вирішить його подальшу долю?.. А втім, все таємне колись стає явним… А життя завжди карколомніше за вигадку.

Той, хто візьме до рук оцю книжку, прочитає її неодмінно. Тут немає сюжетних хитросплетінь та особливих претензій на художні відкриття, але є те, без чого не буває більш-менш значущого прозового твору. Тут є доля людини...

До видання ввійшли поетичні збірки Миколи Хвильового (1893–1933) «Молодість» та «Досвітні симфонії», а також вірші, що за життя автора друкувалися лише у різних періодичних виданнях. Буй-но-романтичній поезії Хвильового властивий вільний віршовий розмір та експресивний, повен жаргонних висловів оточення письменника словник. За словами відомого тогочасного літературного критика, він «мішає оливу з водою і роздвоюється між романтикою і занадто тверезими вимогами життя».

Чому перші цивілізації виникли там, де їжа людей була одноманітнішою? Чим марнославство перського царя допомогло розшифрувати писемність народу, що зник за два тисячоліття до його народження? Коли відбулася найперша битва в історії і як визначили місце останньої? Навіщо майя фарбували свої храми в червоний колір, а вавилоняни віддавали перевагу синьому? Чи з’явилася б демократія, якщо б у греків не було абетки і металічних грошей? І яке імператорське хобі виявилося привабливішим за владу над державою, що розкинулася на трьох континентах? Відповіді на ці та багато інших запитань дозволяють не лише дізнатися про цікаві факти, але й зрозуміти «логіку історії». У форматi PDF A4 був сбережений видавничий дизайн.

«Велика війна» – перша книга «Галицької саги», події якої розпочинаються у 1914 році. У галицькому селі Перетині життя протікає неквапно й навіть нецікаво. Можливо, єдиним винятком посеред сірої буденщини є протистояння між прихильниками української «Просвіти» та москвофілами, яке іноді переростає у бійку. Однак спокійне буття раптово закінчується погожого липневого дня 1914 року, коли мешканці Перетина дізнаються про початок війни. У кожного з них відтепер свій шлях і своя доля. На москвофілів чекає перший в Європі концентраційний табір Талергоф; дорослих чоловіків призивають до австрійської армії; патріотично налаштована молодь вступає до лав Українських січових стрільців. Селяни, що залишилися вдома, уповні насолодилися «принадами» російської окупації та свавіллям «своїх», австрійських, жандармів. Коли ж ті, кому належало загинути, загинули, а щасливці повернулися додому, стало зрозуміло, що все тільки починається…

Ім’я кіноактора і кінорежисера Леоніда Бикова (1928–1979) не потребує додаткової реклами. У 60—80-ті роки ХХ століття в СРСР він був улюбленцем мільйонів, його пізнавали на вулицях і радо вітали: «Привіт, Максиме!..», «Моє шанування, Маестро!», його фільми («Максим Перепелиця», «В бій ідуть самі „старики“», «Ати-бати, йшли солдати») збирали багатомільйонну глядацьку аудиторію, стаючи рекордсменами річного кінопрокату. Сама лише згадка про Леоніда Бикова викликала у людей добру посмішку. Й недарма відомий актор Михайло Ульянов так висловився про нього: «Є люди, в яких живе сонячне світло…» У форматi PDF A4 був сбережений видавничий дизайн.

Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять. Збірка малої історичної прози письменника містить повісті та оповідання, написані у різні роки. Це і роздуми про стосунки вождя й поета – короля Данила Галицького й співця Митуси, і трагічна історія князя Святослава, замордованого Святополком Окаянним, і пройнята гірким гумором розповідь про Першу світову війну, і спогади про страхітливі часи німецької та совєтської окупації, і поетична біографія автора, і таємниці його так званої «кунсткамери».

Фантастична повість Олександра Гавроша «Геніальне кохання» – четверта книжка серії «Музей пригод» (три попередні – «Музей пригод», «Врятувати Тараса Шевченка» та «Героїчні канікули» – вийшли друком у видавництві «Фоліо»). Дивовижні мандрівки на кріслі-гойдалці – загадковому порталі переміщення в часі – тривають! Цього разу герої опиняться на весіллі самого Каменяра – Івана Франка, познайомляться з його нареченою, з Миколою Лисенком, з молодими «громадівцями». Але найцікавіші пригоди чекають на юну завідувачку фондів Музею раритетів Яну Приймак, незадоволену своїм приватним життям і розчаровану в сучасних чоловіках, яка, потрапивши у ХІХ століття, раптом зустріне там свою любов. Та чи зможе вона залишитися зі своїм коханим, дізнаєтеся, прочитавши нову повість О. Гавроша.

Живий, легкий та одночасно глибокий роман про події початку ХVІІ століття – «У вогні плавильника. Срібло» – заснований на історичних фактах. Ці часи не так часто згадують у літературі, як і всю історію Речі Посполитої та Великого князівства Литовського (яке має дуже мало спільного із теперішньою Литвою, більша і панівна частина населення – то були русини, тобто предки теперішніх українців та білорусів). Історія Самійла Корецького, яку розповідає авторка, то майже Дюма! Увагу читача міцно тримає головна битва, головна інтрига роману – ворожнеча двох неймовірних жінок, реальних княгинь Анни Корецької та Софії Ружинської. Ця битва – суто жорстокі, середньовічні діяння: напади, отруєння, знищення цілих сіл і міст, зневага до правосуддя та верховної влади. Усе це на тлі релігійного протистояння католиків, православних, уніатів… і зовсім не священницьких пристрастей.

«Згадуючи війну в Іспанії» – нарис про громадянську війну між іспанськими лівими і фашистами, в якому Орвелл попереджає про небезпеку тоталітаризму, який з’являється і утверджується багато в чому завдяки маніпуляціям і пропаганді ЗМІ а також боягузству та угодовництву лібералів. Це пристрасний антивоєнний, гуманістичний заклик письменника, що містить ідеї, які він розвинув в культових художніх творах: 1984 і Колгосп тварин.

Фантастична повість Олександра Гавроніа «Врятувати Тараса Шевченка» є продовженням книжки «Музей пригод», яка вийшла друком у видавництві «Фоліо» 2018 року. Одного разу побачивши у Музеї Шевченка вже знайоме крісло-гойдалку – загадковий портал переміщення у часі, – директор Музею раритетів Роман Лук'янович Попадинець вирішує відправитися у XIX століття, щоб урятувати Тараса Григоровича від 10-річного заслання у казахські степи. Разом з ним вирушають у мандри часом син Попадинця Ясь та юна хранителька музейних фондів Яна Приймак. Героям доведеться пережити цілий калейдоскоп карколомних пригод – вони побувають у Києві XIX століття, познайомляться з Афанасьєвим, який згодом стане Афанасьєвим-Чужбин-ським, поспілкуються із самим Великим Кобзарем… А чи вдасться їм порятувати його, ви зможете дізнатися, прочитавши цю захопливу книжку з веселими малюнками.

Герої творів Василя Стефаника (1871–1936) опиняються в межовій ситуації, їхні трагедії новеліст переживає як власні («І все, що я писав, мені боліло»). Письменник уживає покутський діалект, передає живі, як саме життя, образи трагічної дійсності, які неможливо було б відтворити літературною мовою. До видання увійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово» та ін. Автор зачіпає теми самотньої старості та трагедії зайвих ротів у бідних селянських родинах («Сама-саміська», «Ангел», «Осінь», «Катруся», «Новина»), еміграції за океан галицького селянства на межі XIX та XX ст. («Камінний хрест») тощо. Твори В. Стефаника перекладено багатьма мовами світу.

После путешествия в Страну Чудес и встречи с улыбающимся Чеширским котом и вечно спешащим Мартовским Зайцем Алиса решила отправиться в Зазеркалье. Дом за зеркалом оказался полон необычных вещей, таинственных событий и новых встреч. Алисе предстоит разыграть самую настоящую шахматную партию и стать ни больше ни меньше – самой королевой. Вот только путь до получения заветной короны ей предстоит совсем нелегкий. Ведь начинать придется с простой пешки. Также не пропустите ранее вышедший аудиоспектакль «Алиса в стране чудес» с Ренатой Литвиновой в главной роли. Цитаты: В большинстве садов, – пояснила Тигровая Лилия, – садовники слишком сильно рыхлят землю, она становится чересчур мягкой, и цветы там засыпают. – Мне такое в голову не могло прийти, – удивилась Алиса, но в то же время и обрадовалась такому простому объяснению. – Я полагаю, что тебе вообще мало что приходит в голову, – проворчала Роза. – Отродясь не видала более глупой физиономии, – поддакнула Фиалка, и Алиса аж подскочила от неожиданност…

Хіба може безслідно зникнути балерина посеред театрального велелюддя? Сотні глядачів і – жодного свідка. Вочевидь, хтось добре продумав усі деталі. В поліції не поспішають шукати представницю київської богеми, тому сестра зниклої звертається до слідчого у відставці. Тарас Адамович Галушко, поціновувач розміреного життя і праці в яблуневому саду, давно відмовився від метушні розслідувань. Він не надто прагне братися за цю справу, та одна з версій не дає йому спокою. Можливо, банда «збирачів гіацинтів» знову розгорнула свою діяльність у Києві? Роман започатковує серію «Історичний детектив» – його сюжет побудовано на основі реальних подій. Розслідування, що розгортається в Києві 1916 року, розкриває чимало таємниць і дає змогу повністю зануритися в атмосферу міста періоду Першої світової війни.

У книжці вміщено завершальну частину роману «Біль і гнів», що розповідає сповнену трагізму історію жителів полтавського села Тарасівка. Їх не оминули жорна примусової колективізації, голодомору, репресій і найчорніша година – воєнне лихоліття. Урізноманітнюють тему становлення тоталітарного совка інші повісті та оповідання. У цих творів нелегка доля: їх або не друкували – скажімо, «Чорний ворон» двадцять років пролежав у письменницькому столі й уперше вийшов англійською мовою в Австралії, або щедро нівечила цензорська рука. Ба більше: щоб вони нарешті побачили світ навіть у такому вигляді, авторові доводилося спотворювати текст ідеологічними нісенітницями. «Отож і довелося реставрувати цю повість, відновлюючи вирубані нещадно епізоди, що дихали правдою», написав у передмові до «Сина капітана» Анатолій Дімаров. Видавництво «Фоліо» перевидає твори, які автор повністю відновив.

Минуло майже сто років від написання роману «Місто», але він і досі є актуальним. І сьогодні мрійники вирушають у мандри, полишаючи свої домівки в селах, у пошуках кращої долі й далеко не завжди знаходять те, що шукають. Молодий енергійний сільський юнак Степан Радченко приїздить до Києва, вступає до економічного вишу й сподівається повернутися з новими знаннями на село. Він зустрічається із сільською дівчиною Надійкою, сумлінно навчається в інституті, але гординя й амбіції беруть своє, і Степан вирішує підкорити місто… Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман «Місто», як і інші твори письменника, був заборонений до 1989 року.

Український художник Никифор Дровняк (1895–1968) утвердився в історії як Никифор, якого і без прізвища знає весь світ. В історії української культури не так багато постатей, які б, досягши світового визнання, увійшли в аннали світового мистецтва ще за життя. Так склалося, що Никифора краще знають у світі, ніж в Україні… Одна з найзагадковіших й не до кінця розгаданих мистецьких постатей XX століття. Довгі роки митець фігурував у мистецьких енциклопедіях світу принаймні під 17 іменами – «Никифор Криницький», «Ян Криницький», «Лемко Никифор», «Майстер з Криниці», «Никифор Дровняк»… Хоча б тому, що поляки вважали його польським художником Никифором Криницьким (Nikifor Krinicki), а наші співвітчизники – українським лемківським художником Никифором Дровняком. Поява цієї постаті у серії «Знамениті українці» зрозуміла: Никифор має увійти у колективну свідомість українців саме як український художник.

Відомі слова Євгена Сверстюка про те, що «Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України». Тієї України, яка вміє вистояти в лихоліттях і знову розправити крила. Одного з найвідданіших її співців теж не оминула лиха доля: жорстокі часи сталінських репресій, страхіття війни, жахливі умови існування. Та водночас юнак завважував дивосвіт рідної природи, всотував багатство народної творчості. Випробування не позбавили його щедрості душі, теплої усмішки. Йому було даровано аж надто коротке життя: він тільки виписувався, тільки починався – і залишив по собі спогад на всі часи поки світ промовлятиме: «Україна». Чому? Досить прочитати біографію Поета. У форматi PDF A4 був сбережений видавничий дизайн.

Велика колекція авторських ребусів для дітей різного віку, 1280 ребусів.

Улас Самчук (1905–1987) – український письменник, журналіст, публіцист, спадщина якого велика і різноманітна. Він писав не лише про рідну Волинь, Закарпаття, а й про Велику Україну, українську еміграцію, його вважають «літописцем українського простору». Самчука свідомо замовчували в радянські часи. Лише в незалежній Українській державі твори письменника почали видаватися на його батьківщині. У романі «Марія» (1934) автор першим розповів світові правду про Голодомор 1933 року, його причини і наслідки. Через події із життя Марії, її близьких, земляків протягом кількох десятиліть – від дореволюційного періоду до більшовицьких реформ 1930-х років і геноциду українського селянства – автор художньо осмислює трагедію однієї родини в межах трагедії всієї української нації і підносить образ селянки Марії до символу цілої України.

Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять. Роман «Країна ірредента» (2007) – це мозаїка з різних часів української історії, в якій автор намагається знайти відповідь на запитання: чому талановитий і працьовитий народ, котрий мешкає на дивній родючій землі під назвою Україна, не може жити спокійно й заможно, а змушений весь час балансувати на краю прірви.

Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять. До видання увійшли щоденникові записи письменника, в яких він як споглядач та безпосередній учасник описує знакові події політичного й літературного життя України протягом 2003–2004 років. Зокрема, Р. Іваничук художньо осмислює буремні дні Помаранчевої революції, показуючи, як упродовж кількох тижнів руйнуються усталені поняття, трансформуються моральні закони, змінюються люди.

Відчуження людини, яка живе «не як усі», пошуки свого «я» там, де це «я» знайти неможливо, психоаналіз, Фройд і Юнґ, фантасмагорія, еротика і джаз, роздвоєння особистості – все це «Степовий вовк», роман видатного німецько-швейцарського письменника, лауреата Нобелівської премії Германа Гессе (1877–1962). Гарі Галер – головний герой роману – називає себе «степовим вовком, який заблукав у тенетах цивілізації». Він книжник-одинак, який зовсім не пристосований до життя і тому думає про те, щоб це життя покинути. Але декілька незвичайних подій вимушують його переглянути свої погляди…