Аптекарь

О! Боже! Мій! Страшно, як страшно було жити в сімнадцятому столітті. Відьми, розбійники, нечиста сила, правосуддя, що бачить тільки одну сторону медалі (пф, в цьому плані мало що змінилося!), захламлені, смердючі міста (і ми ще плачемось про екологію). А знаєте, що було найпершою і найкращою розвагою? Страта. Подивитись на це видовище збігалося все місто. То ж є так цікаво, нє, дивитись, як відтинають голову якомусь розбишаці, чи спалюють чергову відьму? То є розмов і пліток на місяць вперед, а там і нова забава. Весело, еге ж?Напевно, не варто казати (та все ж не втримаюсь), що Ю. Винничук уже давно став моїм улюбленим автором. Ну як він так уміє, про навіть бридке і гидке писати красиво? Навіть про те, про що зазвичай не говорять, Винничук напише гарно і майже зворушливо. "Атекар"- це не та книга, яку назвеш улюбленою, але вона надовго залишиться в пам'яті. Повернеться ще не раз, згадається, тому що майстерність, як то кажуть, не проп'єш, тому що до неї не читала нічого подібного. В…Далее

Львів, про який пише Юрій Винничук, - це завжди дещо, а ця дивовижна книга примушує цілковито поринути у львівську атмосферу 17 ст. Починається книга настільки реалістичною сценою, що стає моторошно. Людське життя й нині нічого не варте, а що вже говорити про 1648 рік... Тим більше життя повії. Та знаходиться той, кому це не байдуже, і вже закрутилася карусель із облич у масках (бо у всіх героїв свої маски), неймовірних подій, які, проте, надто повсякденні. Є щось у цій книзі від славнозвісного "Парфумера" , але з полюванням на відьом (хоч чорт живе собі премило серед людей і не зазнає утисків). Купа сюжетних ліній складає плетиво, у якому борсаються герої (чого вартує один тільки кат!) і сам читач. Усе це описано такою мовою, що навіть огидне набуває особливої чарівності. Образи просто приголомшливо красиві! Це книга, яку варто прочитати.Для тех, кто читает на русскомДальше...Львов, о котором пишет Юрий Винничук, - это всегда нечто, а эта удивительная книга заставляет полностью погр…Далее

Насправді, книжка на відпочити: взяти до рук, розслабитися, зануритися у майстерно виписаний світ Львова сімнадцятого століття, із задоволенням спостерігати за пригодами, інтригами з перевдяганнями, любовними багатокутниками і, звичайно ж, мовою. Відірватися нереально, хоча історія, в принципі - "нічо особенного". Починається вона казково-загадково - із відьомства, чаклунів і чарівних книг, і це, безумовно, захоплює. А далі... Далі ми потрапляємо до того самого Львова, трохи по-парфумерськи змальованого з усіма його характерними для тогочасного міста запахами і звуками. І він видається якщо не центром світу, то центром Європи - стовідсотково. І так складно відділити історичну правду, напевне дбайливо вичитану десь у старовинних манускриптах, від авторських фантазій - настільки органічно воно все виглядає. Цитати з античних манускриптів сусідять з жахливими забобонами, професійні медики змагаються за визнання з відьмами і чорнокнижниками, чорт розгулює містом і хихотить у костьолі, по П…Далее