Последний отзыв
очень хорошая книга для студентов и учителей
По всем вопросам обращайтесь на: info@litportal.ru
(©) 2003-2025.
✖
Тиха Країна. Ч.1. Майданна казка
Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля
Як «герб» Краiни, де жием.
Та звiрi тим не переймались,
Бо пам’ятi давно цурались;
Хотiли жити без проблем.
Та як же житимеш без болю
Якщо свободу, честь i волю
Свою ти пановi вiддав,
І з тим Покликання поклав
Свое до панськоi колоди?
Із тоi бiсовоi згоди
Поганий вийшов результат:
У пана чорт – як рiдний брат,
А всiй звiрячiй зграi – згуба.
І матiнка Природа люба
Стоiть окремо вiд усiх….
ХХ
Було б видовище на смiх,
Коли б не стало так трагiчно:
Навезли псiв напiвдурних,
Тi на Галявинi Величнiй
Поча?ли з мавпами стрибать,-
За те банани роздавали;
А псiв голодних розпоча?ли
Нечистим зiллям напувать.
Мавпи? за те старанно вили,
А пси i зовсiм подурiли
І шаленiли, без вини.
Бо iм пани усе прощали
І навiть скарбом пригощали,
Дарили блазнiвськi чини.
Тепер панiв тих стало видно.
Дивитися на них огидно,
Але святii на словах.
Патрiотизм в товстих вустах
Аж клекотить в безоднi мiри.
Та з iхньоi гладкоi шкiри
І жмут волосся не впаде….
ХХІ
Життя в Краiнi ще iде
Старим шляхом – доси?ть вигi?дно:
З печери пасовисько видно,
Живуть тварини де-не-де,
І взимку жмут трави чима?лий
Перепадае вiд Коали
Усiм звiра?м, хто тут жие.
Багато хто iз них жуе
І зайвий кус на кожне свято;
Стрижуть iз хутра небагато
Коли iде розплати час….
ХХІІ
Последний отзыв
очень хорошая книга для студентов и учителей